Цікава подорож Полтавщиною
На семи мальовничих пагорбах понад річкою Ворскла розкинулося старовинне козацьке містечко Опішня, – гончарна столиця України, яку часто називають “українським Римом”.З давніх-давен тутешні гончарі створюють кераміку, яку знають та цінують в усьому світі. Наприкінці 19-го, на початку 20 століття в містечку працювали близько 1000 гончарів, продукція яких експортувалася майже на всі континенти.
Головною туристичною родзинкою Опішні єНаціональний музей-заповідник українського гончарства. Саме сюди 20 вересня учні КЗ «Слатинський ліцей» завітали уже вкотре
Не оминули і Меморіальний музей-садибу гончарівни Олександри Селюченко, в фондах якогозберігаються 1095 глиняних творів видатної опішнянської гончарки
Не змогли проїхати повз Меморіальний музей-садибу гончарської родини Пошивайлів де зібрано величезну колекцію опішнянськихтеракотовихкахлів19— початку 20 століття і таврованої цегли кінця 19— початку 20 століття. Наступною зупинкою нашої захоплюючої подорожі було селище Великі Будища. Бо саме там, на Полтавщині, знаходиться єдиний у своєму роді Музею українського весілля.
Весілля раніше не гуляли, його грали, і у цій грі кожен гість мав свою власну роль, відповідно до свого весільного чину: боярина, дружки, світилки, свата чи свахи, весільного старости чи підстарости, музики і навіть гостя - запорожця. Весільні символи та атрибути - свічки, коровай, гільце, рушники, ліричні та жартівливі пісні, якими супроводжувалися всі дійства - від прикрашання молодої до подачі окремих страв, запальні танці «до упаду», змагання на вияв дівочої ніжності та парубочої мужності, сердечність батьківського благословення, створювали особливу святкову атмосферу. На декілька днів, що стануть згодом неповторною миттю їх життя, звичайні хлопець та дівчина ставали «князем» та «княгинею», щоб з благословення усіх своїх рідних та близьких, що йшли на весілля з хлібом, щирими словами та подарунками, створити власне князівство - родину.
Всім учням знайшлася роль в цьому дійстві.
Враження викликали і церква, що з дореволюційних часів збереглася тільки одна єдина, яка була названа Троїцька. Цей храм був побудований в стилі класицизму ще в 1819 році, на кошти Герасима Захарченко. Звели його з каменю, і саме це послужило довгому життю храму. Пам`ятник архітектури 19 століття пережив реставрацію тільки в 1873 році.
Наше перебування на Полтавщині перетворилося на цікаву та захопливу подорож. Ми не вперше побували у цих краях, але залишилися. захоплені красою, старовинними спорудами, спокоєм та духом історії розвитку гончарства та збереження національних традицій.
Враження від поїздки перевершили найсміливіші очікування!
Коментарi